Вони донині тут,
астарти* і ваали** .
Небачений розгул:
блуд плоті, слів, ідей.
Бажання насолод
і, щоб не заважали,
безжально нищить світ
беззахисних дітей.
В зрадливім лоні жах:
дитя безгучно плаче –
шматує плоть його
чи кат, чи акушер.
Малюк іще не жив
і світу ще не бачив,
а мати хоче вже,
щоб він скоріше вмер.
Щипці потягнуть плід,
його пручання марні –
тече вже слина з пик:
„з’їмо його, з’їмо!”***
А люди знов грішать,
байдужі та безкарні:
жінки, і лікарі,
і ми, що мовчимо.
Та це не назавжди –
життя так швидко лине,
скінчиться все колись
і прийде смерті час.
І ось тоді, тоді,
у ту страшну годину
повстануть діти всі,
і Бог спитає з нас!
*Астарта – одна з богинь ханаанців. Покровителька повій.
**Ваал - бог родючості в семітських язичників ( ханаанці, фінікійці та інші). Ритуали, присвячені йому, відзначалися статевими оргіями, на додачу масово приносили в жертву ідолу дітей.
***В Китаї досі практикується поїдання утробних плодів і немовлят з метою омолодження. Та й метод лікування стовбуровими клітинами, популярний нині в „цивілізованому” світі, нічим не відрізняється від відвертого людожерства.
Галина Манів,
Київ,Україна
Друзі,хто хоче мати збірку моїх віршів, звертайтеся на мій е-мейл.У середині травня вона вийде з друку. Про всяк випадок повідомляю ,це поезія православного спрямування. e-mail автора:pilot-z@ukr.net
Прочитано 4570 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Как устал... - Нечунаев Валерий Музыкантов рядом нет. Много лет назад, эту песню записали в ноты, наткнувшись на этот листок,решил выставить как есть, надеюсь кому-нибуь пригодиться... с ув. Валерий
Публицистика : пропасть - Fylhbfyjd Gfdtk С Александром я познакомился ,кажется зимой на одном из православных форумов.Как обычно,я закрывал ящик.А как заново открыл ОЧЕНЬ захотелось сделать приятное этому человеку. Надеюсь не обидел.Послал,вложив вот это :
Готово! Примите сей скромный труд. Простите, что затянул. Надеюсь, слова сего опуса ничем вас не обидели и не задели. Через пару минут адрес этого ящика будет ликвидирован. Нужно будет – придумаете как связаться.
Итак, оформите и перешлите в литстудию «Белкин». Сообщите им, что мне в сети нет опять. Вымотали меня, если честно, последние три года, а последняя история и просто добила. Ладно, сами все знаете. Адреса давал, которых нет - найдете. Можете, кстати, и не «Кружева» послать, и за одно и словечко обо мне замолвите и моих пропавших рукописях.
И, простите за наглость, просьба о скачке и пересылке ее Белкину остается – обратиться больше признаюсь и не к кому. Можете эту просьбу как и исповедь разместить на своём портале, вдруг кто и аукнется.
Всё. Возможно, прощайте! Удачи!
«Форест Гамп»
PS: Признаюсь, было интересно и приятно с Вами работать, чем с т.н. «друзьями»-земляками: не было необходимости бесконечно бегать, звонить, объяснять, выслушивать ахинею…
