Я в сніжинках приймаю із неба привіт
Від святих моїх рідних і друзів,
Що з землі відійшли пару місяців, літ
Й поселились навіки в небесній окрузі.
Вони мають одежу білішу за сніг
І морози та спека вже їх не турбують;
Там немає вже мук і тривог всіх людських,
Ні про що і ніяк вони вже не сумують.
Там блаженство небесне панує повік,
Що отут, на землі, навіть крихти немає!
І сніжинки говорять: " Святий чоловік!
Слухай Бога і тебе це в небі чекає!"
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 4894 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Что есть истина? - Александр Тушкин В основу стиха заложены два известных изречения. Один Аристотеля: \\\"Хотя Платон и истина мне дороги, однако священный долг велит отдать предпочтение истине.\\\" Другой, как бы антитеза первому, Достоевского:«Если б кто мне доказал, что Христос вне истины, и действительно было бы, что истина вне Христа, то мне лучше хотелось бы оставаться со Христом, нежели с истиной».
