В сусальном золоте внезапного заката
Дрожит серебряными нитями туман…
Жемчужным перламутром тень фрегата -
Как призрак ночи, как сплошной обман…
***
Всё так же кто-то рассыпает звёзд алмазы,
Колечком медным укатился день за горизонт…
Не хватит слов на вечность странной фразы…
От чистых слёз дождя открыт вселенский зонт…
Прочитано 3046 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
