Иерусалим, Град Бога светов,
Великолепный царский Град,
Где всё цветёт бесменным летом,
К тебе свой направляю взгяд.
В твоих сияющих чертогах
Всё приготовлено для тех,
Кто возлюбил Живого Бога,
Возненавидев сердцем грех.
О, город красоты преславной,
Для взора всякого - восторг!
Столица вечности желанной,
Где ждёт возлюбленных Христос.
В твои Жемчужные ворота
Лишь сердцем чистые войдут:
Христом спасённые народы
Там Образ Божий обретут.
Склоняюсь в праведной молитве
И направляю сердца взгляд
К Отчизне, воедино слитой,
Где правит Победивший ад.
Иисус, Сын Божий, ставший Дверью
В нерукотворный, чудный Рай,
Прими поклон любви и веры
И мною вечно обладай.
Благодарю за Город Славы,
В который Ты введёшь меня,
Где все характеры и нравы
Сияют сятостью Царя.
Иерусалим, Небесный Светоч,
Веселья моего Глава,
В твоих садах не смолкнет вечно
Христу Спасителю хвала.
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 4162 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тот город взор наш так и манит
И Сущий всех к Себе зовет
Нас слово божье не обманит
И Дух Святой всех вознесет.
Мы по алеям зашагаем
Что золотом сияют нам
Коль для Него,здесь, умираем
Чтобы подняться к небесам.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
